Не можна відокремити наше життя від навколишнього середовища, в якому
ми живемо, а тому не можна спокійно спостерігати, як це середовище стає
все більш небезпечним для всього живого. Наша щоденна поведінка, наша
господарська діяльність не покращує екологічний стан довкілля і через
нашу екологічну безграмотність, і через байдужість та неуважність, через
пріоритетність економічних (скороминущих) ідей відносно до об’єктивних
законів природи. Саме тому поняття "екологічна катастрофа" стало
повсякденним, і саме тому освіта у навчальних закладах будь-якого рівня
повинно мати належний екологічний рівень. Найважливіше завдання
екологічної освіти – засвоєння знань про екологію Землі та формування
персональної відповідальності за стан справ у довкіллі.
Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. На цьому рівні навчання більш раціональними є естетичні, етичні та емоційні освітні методи, прямі контакти з природними матеріалами, з самою природою. Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості технічною інформацією, яку діти не спроможні належним чином сприйняти.
