Для потішечки
Попід вікнами Мороз
Ходить – щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
«Де це дітоньки малі –
Поховалися?
Та невже ж вони мене
І злякалися?
Я їм шкоди не зроблю
Ані трішечки,
Тільки носика вщипну
Для потішечки!». Катерина Перелісна
Морозенко
В. Скомаровський
Височенько чи низенько,
В кожушку чи в шубі –
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
От, мовляв, побавлюсь де я
Листям лопотючим –
Та й дихнув собі знічев’я
Вітерцем колючим.
Раз дихнув – і облетіли
Жолуді доспілі,
Ще дмухнув – і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І згори, і з долу,
Шарпав крону кучеряву,
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.
Іній
Усі дерева в інею –
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітерець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенько-пустунець
Нам вікна розмальовує. Анатолій Камінчук
Зима на возі
Подивіться - по дорозі
Торохтить зима на возі,
Мотузяні віжки смиче,
Хуртовину в поміч кличе.
А тим часом хуртовині
Славно спиться на перині,
Нагулялась на весіллі
В молодої заметілі.
Нагулялась, натомилась,
Спать надовго завалилась.
Що тут вдієш!
По дорозі
Торохтить зима на возі.
Мотузяні віжки смиче,
Хуртовину в поміч кличе. Тамара Коломієць
Кожух
Зиму мороз дуже любив,
Зимі мороз кожух пошив.
- Носи, зимо, оцей кожух
Із сивих хмар, із білих мух...
Пильнуй: як сонце припече,
Кожух твій, зимо, утече... Володимир Підпалий
Зимою
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Тиша кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудишся весною
З рутяним вінком.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх. Богдан Лепкий
Срібні дерева
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні
У синьому небі
Хмарки,
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібній
Срібний горіх. Леонід Первомайський
Зимовий ранок
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ґанок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов'ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Сніг ясним кришталем слище,
Лютий холод допіка,
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека... Яків Щоголів
КОЖУШОК Йшов сніжок на торжок Продавати кожушок. Кіт купив того кожуха, Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати, Хутро стало розтавати. Сів Воркотик за мішком Та й умився кожушком. П. Воронько
ЗИМОЮ Сипле, сипле сніг, Криє переліг; Білим килимом лягає Аж під наш поріг.
Легкий білий пух, Наче той кожух, Криє землю, щоб не знала Стужі й завірюх.
Тишина кругом. Спи спокійним сном, Заки збудешся весною З рутяним вінком. Б. Лепкий
ПРИВІТ, ЗИМО! Привіт, зимо! Чекала я тебе. Скажи, зимо, Де ти блукала, де? Літала вечорами Холодними ярами, Чи не втомилась ти? А я тебе шукала, А я тобі співала: — Прийди, прийди, прийди.
Привіт, зимо! Я знала, ти прийдеш. Скажи, зимо, Чи сніжною будеш? Так хочеться ковзати На лижах і санчатах Там, де сніги, сніги. Лиш стану біля річки, Щоби зігріти щічки, А ти кричиш: «Біжи!»
Привіт, зимо! Не поспішай в світи. Собі, зимо, Дорогу замети. Побачиш гарні квіти. Зустрінеш тепле літо, Все буде, як завжди. А я тобі на свята Пісень буду співати: — Прийди, прийди, прийди. А. Житкевич
НОВОСТИ НА САЙТЕ:
Белый каталог сайтов для русскоязычных и украиноязычных сайтов. Добавляйте свои сайты без обратных ссылок на наш бесплатный каталог сайтов.Общедоступный белый каталог статей. Здесь вы можете бесплатно разместить свою статью с ссылкой.
ГРА У СНІЖКИ Із доріжки до доріжки Полетіли влучні сніжки, І почався білий бій, Закрутився у сувій. Закрутився, покотився, Під горою зупинився. Зверху сніг і знизу сніг, І ніхто узнать не міг, Де чиї стирчали ніжки. Ой, весела гра у сніжки! П. Воронько
ГОСТІ ГРУДНЯ Сиджу я біля підвіконня, Коли дивлюся — у садку На груші... яблука червоні Висять на самому вершку. Та от підкрався кіт-гульвіса, На грушу глипнув, як сова, — Червоні яблука знялися І — полетіли! Ну й дива! Взяв олівець я із пенала І записав в календарі: «Сьогодні вперше прилетіли До нас у гості снігурі». А. Качан
БІЛИЙ СВІТ Біле місто, білі сквери І трамваї, і таксі, Білі міліціонери. Білі діти — білі всі. Це ж зима, холодна й біла, Білим снігом землю вкрила. В. Бондаренко
БІЛИЙ ІНІЙ На деревах білий іній, Кущ — мов білий їжачок, На паркані, вчора синім, Безліч білих голочок! Навіть дідова руда побіліла борода.
ОЙ ДАРМА-ДАРМА Ой дарма-дарма. Що тепла нема. Це тому, це тому, Що у нас зима. Ми санчата візьмемо, В двір кататись підемо.
Біло стало, гарно стало Надворі, надворі, Прилетіли на калину Снігурі, снігурі Ой, як добре на санчатах Нам із гірочки кататись! А. Баголіка
ІЗ СНІЖКОМ МИ ДРУЖИМО Там, де поле, там, де луг, Ходить завірюха, Сипле сніг із рукавів І морозить вуха.
Ой сніг, сніжок, Біленький, лапатий, Ти звідки до нас Прийшов погуляти?
Щоки полум'ям горять, Та біжать малята, Щоб везти із гірки сміх На своїх санчатах.
Ти, вітриську, зупинись, Йди із нами гратись, На санчатах цілий день Будемо кататись. В. Кленц
ЗАВІРЮХА Розгулялась завірюха – Виє, стогне і свистить. Затуля Оксанка вуха І від страху аж тремтить. - Ти не бійся, - каже тато. – Завірюха не страшна. Це ж бо лижам і санчатам Намітає сніг вона. Кучугури встануть вранці Будуть гірки дітворі... Скинуть ягоди Оксанці Із калини снігурі. О. Винокуров
ЗУСТРІЧ До нас прийшла зима-чаклунка, Засклила річку, як вікно, Намалювала візерунки, Яких не бачив я давно.
А на моєму підвіконні Вже тиждень, ніби жартома, Горять жар-квіти у вазоні, Яких не бачила зима.
Зима зустрілася із літом, — Оце так диво! Навіть кіт Весь день мурликав біля квітів І обережно нюхав цвіт. А. Качан
ПЕРШИЙ СНІГ Ще вчора листячко кружляло У золотавому танку. На ранок враз зима настала І свіжість принесла п'янку. І цей тонкий та ніжний запах Прийшов до мене уві сні. А ранком кіт приніс на лапах Пухнастий білий перший сніг! С. Гордієнко
Річка сховалась: є і нема –
Замурувала річку зима.
Там, де рибалки кидали сіть,
Можна сьогодні пішки ходить
І розглядати щуки на дні,
Наче крізь чисте скло у вікні.
Там, де латаття влітку цвіло,
В гості побігла стежка в село.
Ріжуть алмазом лід ковзани
Там, де гойдала хвиля човни,
Січень надворі, а для дітей
Тьохкає крига, мов соловей.
Дід Мороз
К. Перелісна
Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться
То загляне у садок,
То на вулицю.
- Де ж то дітоньки мої
Поховалися?
Та невже вони мене
Налякалися?
Я їм шкоди не зроблю
Ані трішечки,
Тільки носика вщиплю
Для потішечки.
Вчусь у Мороза
В. Паронова
Глянь, на вікнах візерунки,
Від Мороза подарунки:
Квіти срібні, льодяні,
Гарні-гарні, як у сні,
І ялини-деревини
Всі закуті у крижини.
Мама каже: «Придивись,
Малювать в Мороза вчись!»
Я беру альбом і фарби,
Намалюю дуже гарно
Всю засніжену ялинку
І Снігурчину хатинку,
Зайчика вухастого,
З інею сріблястого.
