Дійові особи:
Ведучий. Святий Миколай. Два янголи.
Діти.
Два чортики. Т а р а с и к.
Святий Миколай народився близько 280р. у Ликійській місцевості Його
батьки, феофан і Нонна, старанно і з любов’ю виховали свого одинака. У
молодості, приборкавши людські при- ! страстівіддався він священицькій
службі, згодом став ігуменом. По смерті батька розділив майно серед
убогих.
Кажуть, що св. Миколай палкою молитвою втихомирив збурене море,
врятувавши корабель і супутників. А ще міг зцілювати калік, сліпих,
недужих. Помер 19 грудня 342р. зі словами:»У руки твої, о Боже, передаю
дух свій».
Поховали його у престольній церкві в Мирах Ликійських. На нашу землю
культ св. Миколая приходить водночас із християнською вірою. У другій
половині XI ст. була збудована в Києві церква святого Миколая на могилі
Аскольда. Також у Києві князь Ізяслав Євятославович у 1073 році засновує
жіночий монастир під покровом св. Миколая. До найстаріших церков св.
Миколая належить і Миколаївська церква у Львові.
Був дуже шановним св. Миколай серед Війська Запорозького. Козаками було
збудовано понад 60 церков, значна частина яких з іменем св. Миколи.
Слава отця Миколая спричиняла й виняткову славу його імені серед
українців. Де ім’я носили такі визначні діячі української культури, як
Микола Костомаров, Микола Лисенко, священик Микола Устиянович та інші.
Це горде й водночас тепле ім’я, що в перекладі з грецької означає
«переможець народу».
Дія нераїШ
Ведучий, Іде св,, Миколай полями й лугами, а за ним _ поспішають
янголики, що несуть дарунки для добрих та чемних дітей. Ходить св.
Чудотворець по всіх-усюдах, минає хати, загороди, міста й села,
благословляє і потішає бідних і
нужденних,
Св. Миколай. Вітаю вас, діточки? Мені розказали мої янголи, що всі ви
розумні і чемні були: у школі вчились, батькам допомагали і рідною мовою
скрізь розмовляли. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли, та ви їх
молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові,
чудові нівроку. Тож пильно учіться, до школи ходіть, свою Україну
шануйте й любіть. Любіть її вірно,
свою Україну, – і я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи – а що там ви дітям у дар принесли?
З’являються два янголи. Один несе тоненьку книжечку, а другий – товстелезну.
1- й янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.
2- й янгол. Так, деякі діти до останнього дня посилали святому
Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це
справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо,
чи ви справді були чемні. І все записуємо до книжки.
1- й янгол. В одній книжці – добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій – гріхи, грішки й усякі збитки.
2- й я н г о л. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя ноша така тяжка,
що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші
українські діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей –
ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми
ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.
1-й я н г о л..Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять).
З’являються два чортики.
1- й чортик. Ой, як тут холодно! (Цокотить зубами). Я змерз, як чорт.
2- й чортик. Так, у нашій прекрасній батьківщині, Пеклі, дуже тепло.
1- й чортик. Еге ж, часом аж гаряче. Я радий часом вирватися з пекла й поблукать по світу.
Брикають по сцені.
2- й ч о р т и к. Не забувай, що ми сюди послані у важливій
справі. Наш голова Пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше
грішників.
1- й ч о р т и к. А як не наловимо, то пан Сатана нас самих на
гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої
улюбленої їжі – гарячої смоли.
2- й чортик. Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Попросив одного разу смоли в Івасика, а він
З Святкуймо разом сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені
шматок жуйки, і я нею ледве не подавився. І як діти таке паскудство
їдять?
1-й чортик. Тихо, тихо, ось діти йдуть. Може, серед них є нечемні? На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.
Виходять діти.
Івась. Миколко, сьогодні до нас святий Миколай прийде!
Миколка. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
І в а с ь. А ти був чемний?
М и к о л к а. Так! А ти?
В цей час із-за сцени, підкрадаються чортики і стають за спинами хлопчиків.
І в а с и к. Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім -побачимо.
Чортики підстрибують з радощів.
Миколка. Ая намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Миколкою на честь святого Миколая, тому я мушу бути завжди чемним.
1- й чортик, (підштовхує Іванка). Скажи йому щось нечемне!
Іва сик. Тільки дурень може бути вічно чемним!
Миколка. Що ти кажеш? То виходить – я дурень?
2- й чортик (підштовхує Іванка). Покажи йому язика!
Івасик показує язика.
2-й чортик підкрадається до Миколки.
2-й чортик. Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!
М и к о л к а. О ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день.
1-й чортик: (звертається до залу).
Ану, котрих я маю брати?
Диви, як заступились батько й мати -
Цілують і пестять, по голівці гладять. А виросте яке? Батькам на
радість, А чи мені на втіху? Не скажете колись: «О лихо, лихо! Зросло
дитя – і де поділась щирість? Ні слова доброго, ні в домі миру?» Микол
ка:Аце хто? Ти часом не Чортик? Моя бабуся казала, що чорти бояться
хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!
Чортики: Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!!!
Втікають.
Входить св. Миколай, звертається до Івасика:
Ти, дитинко моя мила, Маєш тут, що заслужила,- Я до тебе загостив І
дарунок тут лишив. Що не слухала ти тата, Ані мами, ані брата, Тому
різку, як той кай, Дає святий Миколай. С в. Миколай. (до чемної дитини):
Мамусиній господині, Що порядок любить все, Даруночки несу нині, Бо
дитина на них жде. Ой голубко моя крале, Слухай маму все свою – То не
тільки книжку й лялю, А й цукерок принесу.
Дарує дівчинці книжку й ляльку. Дія друга
На сцені намальована хата. Біля неї сидить хлопчик.
Ведучий. Так зайшов Миколай до села, в якому під самим лісом стоїть
хата. На порозі сидить хлопчина-си- рота. Він не показував по собі
великого розуму – робив що йому казали робити, але й ся робота йшла йому
мляво. Одно лиш його захоплювало. Побачить, бувало, що якась мати
пестить і цілує дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди, відкриває очі й
уста і так вдивляється в матір, наче б йому очі хотіли вискочити.
Підходить св. Миколай під хату, а Тарасик навіть шапки не здіймає.
Миколай. Що ж ти, Тарасику, мене не пізнаєш?
Тарасик. Чому ні, тільки я Вас визирав з неба, а Ви тим часом прийшли із села.
Св. Миколай посміхається.
Миколай. Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може, шапкою, одягом, чобітьми?
Т а р а с и к. Ні.
Миколай: Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний.
Тарасик. Ні…
Миколай. А може, ти хочеш грошей багато?
Тарасик. Також ні.
Миколай. Скажи-но, Тарасику, щиро, що ти хотів би мати, адже я й для тебе приніс дарунків, бо ти нічим не прогнівив Бога.
Тарасик падає на коліна і шепче несміливо.
Тарасик: Я хотів би, св. отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз в житті попестив і приголубив, як мати свою дитину.
Ведучий: Засумував св. Миколай ї не сказав ні слова. Любов матері – се якраз єдина річ, якою він не міг нікого обдарувати.
Янгол: Отож, любі діти, поважайте, цінуйте своїх батьків.
Кохайтесь у молитві й честі. Не все легке в житті. Дороги хресні зуміє
той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. Тож ви,
батьки, в щоденнім герці з гріхами власними змагайтесь, аби злого не
дати прикладу. Лише ті для діток приклад, хто святі виконує щоденно
заповіти. І в ласці Божій вам життя освятить любов дітей, онуків і
правнуків.
Не забувайте Божої науки!
Усі учасники співають пісню «Ой хто, хто Миколая любить…» Хлопчик читає вірш Зеновія Филипчука «До святого Миколая».
ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А вечір малює сьогодні Талантом таким неземним, що в кольоровому дзвоні життя виглядає новим.
Я теж у небесному стані: душа, мов біленький папір. Складаю своїми словами листа під мелодію зір.
Святий Миколаю, я знаю: Ти бачиш усіх і мене, уклінно Тобі посилаю дитяче прохання земне:
Хай люди живуть усі в Божій правді. І не міркують у масках про те –
тільки тоді ближні любляться справді, коли хтось до когось з грошима
іде.
Складаю листа. І дивлюся на власні думки і слова. Складаю листа. І молюся, як вміє дитина мала.
Святий Миколаю, будь ласка, зроби подарунок мені – щоб віра ніколи не згасла поміж людьми і в біді.
Святий Миколаю, я знаю: Ти бачиш усіх і мене, уклінно Тобі посилаю дитяче прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді, І пам’ятають вічно про те – тільки тоді
ближні любляться справді, коли хтось до когось із Богом іде.
Новости на сайте:
Подобрав для путешествия направление Москва – Куба, Вы столкнетесь с тем, собственно в наши дни присутствует громадное число фирм, предлагающих бронирование и реализацию авиабилетов в Кубу. Чтоб не расходовать Ваше драгоценное время на поиск долгий поиск необходимого рейса либо расписания, проведите бронирование авиабилетов, цена авиабилетов на кубу у нас на портале. Вы останетесь довольны нашим обслуживанием, и, предполагаем, в последующем будете обращаться к нам.
